16 листопада відбулася онлайн–презентація дослідження “Безпека людини: оцінка та очікування мешканців та мешканок чотирьох областей України (Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської)”, яке зробила команда Фонду ім. Г. Бьолля, Бюро Київ — Україна разом з Соціологічний агентством Соціоінформ.

Дослідження презентує консолідовані дані щодо сприйняття безпеки та очікування громадськості як в обласних центрах, так і в малих містах та селах. У поняття “безпека” включені аспекти правоохоронної сфери, персональної, економічної та екологічної безпеки. Дослідження презентує як сприйняття безпеки впливає на політичні рішення мешканців та мешканок. У дослідженні представлені рекомендації для національного, субнаціонального, місцевого рівня, а також міжнародної спільноти.

Згідно з отриманими даними, основні тривоги на рівні країни в цілому вбачаються у:

  • проблемі завершення війни (46,4% від усіх опитаних)
  • браку грошей на їжу та базові потреби (39,4%)
  • корумпованості представників влади (39,4%)

На рівні населеного пункту на перший план виходить проблема браку грошей на їжу та базові проблеми (32,2%), проблема доступності якісного медичного забезпечення (29,9%) та безробіття (29,3%).

За словами однієї з авторок дослідження, Оксани Міхеєвої, професорки кафедри соціології Українського католицького університету, гостьова професорка Університету Віадріна, населення говорить про безпеку у широкому розумінні, не обмежуючись лише фізичною безпекою. Зокрема мова йде про політичну, економічну, соціальну захищеність, тощо, що створює повноцінні комфортні умови для життя. Таке бачення підкреслює саме актуальність терміну “безпека людина” (“human security”).

Основними компонентами безпеки населення, зокрема, вбачає:

  • фінансову та фізичну безпеку (з акцентом на захисті від насильства у повсякденному житті)
  • наявність якісних, гарантованих та доступних медичних послуг,
  • вободу висловлювань та захист від переслідувань за політичну чи громадянську позицію, тощо

Парадоксальним є поєднання приналежності до європейського простору з одночасним значним сентиментом щодо приналежності до колишньої єдності Радянських країн. Цей аспект найбільш сильно видно під час порівняння різних вікових категорій.

Дослідження охопило усі типи поселення Південно-Східних областей України: обласні центри, менші міста та селища, великі і малі села. “

Було проведено 1000 інтерв’ю, 8 фокус– груп та 8 глибинних інтерв’ю”, зазначила Наталія Зайцева–Чіпак, директорка Український центр вивчення громадської думки “Соціоінформ”. Вона, також, підкреслила, що відсутність Інтернету не стала на заваді якісному збору репрезентативних даних. Адже модератори та інтерв’юери проводили виїзні опитування.

За словами Євгена Вілінського, колишнього першого заступника голови Донецької обласної військово–цивільної адміністрації, дуже цікаві спостереження виникають щодо оцінки ефективності дій політиків через короткотермінові швидкі рішення. Активно присутня тема “патерналізму”, “тому дуже часто плекається образ “заводу” в східних регіонах, як ключового об’єкта. Саме це є одним з прикладів “патерналізму”, з якими потрібно вирішувати, що робити далі”.

Підсумовуючи Євген Глібовицький, засновник експертної компанії pro.mova, озвучив рекомендації для національного, субнаціонального та місцевого рівня, а також міжнародної спільноти. Серед зазначеного, важливо зменшити відчуття тривоги, відчуття невизначеності та уникати застосування підходів нульової суми. Потрібно застосовувати та розвивати стратегічне планування як на національному рівні, так і на місцевому рівні. Окрім цього ключовим є забезпечення просвітницької діяльності та розвитку критичного мислення задля сприяння кращого рівня розуміння діяльності влади та формування відповідних очікувань.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Рекомендуємо

error

Підпишіться на нас у соцмережах: