Обираємо те, що ЗМІ і люди оговорюють останній тиждень. Це десятий епізод першого сезону подкасту «Плохая неделя».

Ведучі -Петро Журавель і Едуард Коваленко

Це десятий епізод першого сезону подкасту «Плохая неделя».

Звільнення Андрія Коболєва з «Нафтогазу» та призначення Юрія Вітренко, реакція Заходу

Кабінет міністрів звільнив Андрія Коболєва з посади голови правління НАК «Нафтогаз України». Замість нього компанію очолив Юрій Вітренко, який досі виконував обовязки міністра енергетики.

Відповідне рішення ухвалили на засіданні 28 квітня.

Андрій Коболев и Юрій Вітренко

В уряді заявили, що чистий консолідований збиток групи компаній «Нафтогаз» у 2020 році склав 19 млрд гривень, хоча у фінансовому плані передбачалося 11,5 млрд гривень прибутку.

Група «Нафтогаз» у 2020 році справді вперше від 2015-го отримала збитки. Проте Коболєв пояснив це збігом низки кризових факторів.

Зокрема, він назвав економічну кризу у світі через пандемію та рекордно низькі ціни на газ, рекордні борги за газ, який компанія була змушена постачати в рамках спецобов’язків (ПСО), а також те, що це був перший рік, коли «Нафтогаз» працював без свого найбільш прибуткового підрозділу — газотранспортної системи.

Утім, все це не завадило Нафтогазу залишитися найбільшим платником податків до українського бюджету. Минулого року компанія забезпечила рекордні 141 млрд гривень податкових надходжень.

Роботу наглядової ради та правління «Нафтогазу» Кабмін визнав «незадовільною» та припинив повноваження незалежних членів та представників держави у раді, а також повноваження голови правління Андрія Коболєва.

Уряд призначив з 29 квітня головою правління «Нафтогазу» Юрія Вітренка .

Вітренка кілька разів без успіху намагалися призначити міністром енергетики та віцепрем’єром, але щоразу це голосування провалювалося в парламенті.

44-річний Юрій Вітренко та Андрій Коболєв вважалися обличчями успіху «Нафтогазу» з 2014 по 2019 роки, їх називали кандидатами на прем’єра влітку 2019 року.

Проте останні кілька років вони ворогують.

В 2019 році колишні соратники та партнери почали виносити свій конфлікт на публіку, й врешті Вітренка звільнили з «Нафтогазу».

«Перед новим керівником компанії поставлено завдання щодо системного збільшення видобутку українського газу, а також сприяння у формуванні повноцінного та справедливого ринку газу», — повідомляє уряд.

Вітренко свого часу працював у відомій аудиторській компанії «PricewaterhouseCoopers» та тричі приходив та йшов з «Нафтогазу».

Низка ЗМІ писали, що Юрія Вітренка на підвищення в останні місяці могли просувати політичні сили, близькі до Ігоря Коломойського.

У своїх інтерв’ю пан Вітренко розповідав, що під час роботи в «Нафтогазі» канали олігарха вели проти нього інформаційну кампанію, адже він відповідав за «Укрнафту». Ця державна компанія з великим пакетом акцій Коломойського була предметом суперечок бізнесмена та держави.

Проте, як вказував Вітренко, вони в 2018 році зуміли домовитись про компроміс.

При цьому він наполягав, що жодним чином не захищає Коломойського чи його інтереси. А 18 грудня написав, що не говорив з жодним олігархом або їхніми представниками.

Звільнений 28 квітня урядом з посади голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв планує оскаржити це рішення у суді.

Посли країн «Великої сімки» прокоментували звільнення Андрія Коболєва з посади голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Про це дипломати повідомили на сторінці британського головування в групі послів G7 у Твітері.

Пропозиція Володимира Зеленського розширити «нормандський формат» та залучити до нього США, Канаду та Велику Британію

Президент України, заявив, що волів би додати США, Канаду та Великобританію до «нормандського формату».

Український лідер також закликав до перегляду мінських угод, «щоб покласти край війні на Донбасі». «Наразі я беру участь у процесі, який був розроблений до мене. Мінський процес у цій ситуації має бути гнучкішим. Він має служити цілям сьогоднішнього дня, а не минулого», — заявив Зеленський .

У Москві назвали «тривожним сигналом» пропозицію Зеленського розширити «нормандський формат»

У Путіна кажуть, що «неможливо» видозмінити мінський процес.

«Це черговий тривожний сигнал», – цитує Пєскова газета «Коммерсант».

«Ми неодноразово говорили про те, що це дуже непроста ситуація, це зайвий раз на вищому рівні, напевно, демонстрація того, що Україна хотіла б мінський процес видозмінити, а його видозмінити, що не поклавши власне йому кінець, просто неможливо», – сказав речник Кремля.

Натомість, заступник помічника державного секретаря США Джордж Кент заявив, що для розширення нормандського формату необхідна згода всіх учасників переговорів.

«Україна має всі права шукати партнерів для вирішення одного з найбільших конфліктів сучасної Європи. Відносно Нормандського формату з чотирьох країн — США висловили бажання брати участь у вирішенні конфлікту на Донбасі», — заявив Кент. 

«Для цього потрібна домовленість всіх сторін для створення будь-якого нового формату», — додав посадовець.

Він також зазначив, що Росія повинна взяти на себе відповідальність за дотримання перемир’я на лінії розмежування.

Нові секретні документи КДБ про аварію на Чорнобильській АЕС

Служба безпеки України (СБУ) в понеділок, 26 квітня, з нагоди 35-ї річниці катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), оприлюднила частину секретних документів зі своїх архівів.

Серед цих матеріалів — найперша доповідь про вибух від директора ЧАЕС Віктора Брюханова і переговори операторів станції в момент аварії.

Крім того, як повідомляє пресслужба СБУ, в документах є свідчення того, що аварії на ЧАЕС ставалися і до 26 квітня 1986 року. «У 1982 році на 1-му енергоблоці стався значний викид радіоактивних речовин. Але доповідь КДБ про це закінчується звичним «вжито заходів для недопущення панічних і провокаційних чуток». У 1984 році аварійні ситуації були на 3-му та 4-му енергоблоках», — йдеться в повідомленні.

В СБУ нагадують, що 8 липня 1986 року з’явилася директива, яка засекречувала всі деталі аварії на ЧАЕС: її причини, характер руйнувань, склад суміші, викинутої в повітря під час вибуху, радіаційну обстановку, масштаби робіт з ліквідації, захворюваність тощо.

Зазначається, що у 1983 році керівництво Москви отримало інформацію, що ЧАЕС «є однією з найнебезпечніших атомних станцій у СРСР через відсутність засобів безпеки».

«У випадку аварії радіоактивність оцінювалася «у 60 разів вище, ніж під час вибухів атомних бомб у Хіросімі та Нагасакі», — інформують у спецслужбі.

Там додають, що після аварії радянська влада «шукала різні «теорії змови», але не визнавала реальності».

«Уже 27 квітня був готовий перелік «неблагонадійних» жителів Прип’яті, іноземних делегацій, які відвідували ЧАЕС, а також «сектантів, представників німецької національності та тих, хто листується за кордон». А згодом з’являються документи, що «націоналісти» хотіли отримати зразки зараженого ґрунту за допомогою «агентурної мережі у Києві», щоб дискредитувати радянське керівництво у світі», — повідомляють у СБУ.

Крім того, наголошується, що 8 липня 1986 року з’явилася директива, яка засекречувала всі деталі аварії на ЧАЕС: її причини, характер руйнувань, склад суміші, викинутої в повітря під час вибуху, радіаційний стан, масштаби робіт з ліквідації, захворюваність та інші.

Захист депутатом від ОПЗЖ Ільєю Кивою дисертації з державного управління

Депутат від «Опозиційної платформи — За життя» Ілля Кива захистив кандидатську дисертацію із державного управління.

Ілля Кива захистив кандидатську дисертацію

Захист кандидатської дисертації Іллі Киви на тему «Механізми впливу громадянського суспільства на державне регулювання правоохоронної діяльності (на прикладі країн ЄС та України)» напередодні проходив у Державному інституті підготовки кадрів держслужби зайнятості.

Захист тривав з 10 до 13 години. Члени комісії проголосували одностайно: 13 — за, 0 — проти.

Вийшовши з аудиторії після захисту, Кива подякував журналістам, які витратили свій час на висвітлення цієї події, та зазначив, що не сподівався на такий ажіотаж.

На думку Киви, «сьогодні наукова спільнота стала сильнішою».

Через шлейф скандалів пана Киви та його політичну історію ця тема викликала справжній ажіотаж та вал критики системи освіти України.

Видання «Бігус.інфо» напередодні оприлюднило розслідування, в якому йшлося про те, що пан Кива нібито додав до своєї дисертації довідку з підробним підписом, а серед підтверджень апробації своєї роботи вказав неіснуючі матеріали науково-практичних конференцій.

«Петиція №10566 була опублікована вранці 28 квітня. «Перейменування проспекту Науки на проспект імені відомого вченого, кандидата наук з державного управління, Іллі Киви, допоможе кожному школярику та студенту, розуміти важливість вищої освіти в житті кожної людини, кожного мешканця нашої прекрасної країни України», – йдеться в петиції.

Цей сором має бути увіковіченим і впадати в очі кожного дня, бо інакше так і залишиться дводенним штормом в соцмережах.

Сам Кива у розмові з журналістами заявив: «Я вважаю, що якщо є якась інформація щодо недостовірності тих чи інших документів, я прошу всіх подати як слушних громадян заяву до правоохоронних органів».

Міністерство освіти і науки станом на 27 квітня не отримало атестаційну справу народного депутата «Опозиційної платформи – За життя» Іллі Киви, яка підтверджує, що він успішно захистив кандидатську дисертацію.

Історія пенсіонерки з Харкова, яка вирішила сама ремонтувати дорогу біля її будинку

«Обіцянка-цяцянка» – подумала харківська пенсіонерка, коли почула чергову пафосну заяву, що дорогу на її вулиці полагодять. Тож Ася Михайлівна озброїлася підручним матеріалом та сама пішла наводити лад.

Повний випуск подкасту можно прослухати на:

Иcточник

Плохая Неделя

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Рекомендуємо

error

Підпишіться на нас у соцмережах: